пані (język białoruski)
- transliteracja:
- panì
- wymowa:
-
- znaczenia:
rzeczownik, rodzaj żeński
пані (język ukraiński)
- transliteracja:
- panì
- wymowa:
- па́ні zobacz zasady wymowy ukraińskiej
- znaczenia:
rzeczownik, rodzaj żeński
- (1.1) pani[1]
- odmiana:
- (1.1) [2]
przypadek liczba pojedyncza liczba mnoga mianownik па́ні па́ні dopełniacz па́ні па́ні celownik па́ні па́ні biernik па́ні па́ні narzędnik па́ні па́ні miejscownik на/у па́ні на/у па́ні wołacz па́ні па́ні - przykłady:
- (1.1) Одна́, зо́всім ю́на (ма́бу́ть, ще на́віть не па́ні, а па́нночка), чита́ла кни́жку в сап'я́новій опра́ві, раз у раз з неува́жною ціка́вістю погляда́ючи туди́ й сюди́.[3] → Jedna, całkiem młoda (prawdopodobnie nawet nie pani, a panienka), czytała książkę w safianowej oprawie, raz po raz spoglądając tu i tam z nieuważną ciekawością.
- składnia:
- kolokacje:
- synonimy:
- (1.1) pot. панія, pot. паня
- antonimy:
- hiperonimy:
- hiponimy:
- holonimy:
- meronimy:
- wyrazy pokrewne:
- rzecz. паночок m, панище m, панок m, панюга m, панота ż, панва ż, панія ż, паня ż n, панятко n, паненя n, паненятко n, панич m, паничик m, паниченько m, панна ż, панночка ż, панянка ż, паняночка ż, панянство n, панство n, панщина ż, панщизна ż, панщанник m, панщанин m, панування n
- zdrobn. панійка ż
- forma męska пан m
- czas. панитися ndk., паніти ndk., паношитися ndk., панувати ndk.
- przym. панів, панський, паничів, паничівський, панноччин, панянський, пановитий, панщанний, панщинний, панщизняний, панівний, пануючий
- związki frazeologiczne:
- etymologia:
- uwagi:
- źródła:
- ↑
Hasło „пані” w: Słowniki Lingea, slowniki.lingea.pl. - ↑ Hasło „па́ні” w: Словники України online.
- ↑ Розділ перший w: Борис Акунін, Азазель, tłum. Лариса Дубас, Сім кольорів, Kijów 2017, ISBN 978-966-2054-67-5, s. 3.
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.