вівця (język ukraiński)
- transliteracja:
- vìvcâ
- wymowa:
- вівця́ zobacz zasady wymowy ukraińskiej
- znaczenia:
rzeczownik, rodzaj żeński
- (1.1) zool. owca[1]
- (1.2) przen. obraź. pokorny, lękliwy człowiek[2]
- odmiana:
- (1.1-2) [2]
przypadek liczba pojedyncza liczba mnoga mianownik вівця́ ві́вці dopełniacz вівці́ ове́ць celownik вівці́ ві́вцям biernik вівцю́ ві́вці, ове́ць narzędnik вівце́ю ві́вцями miejscownik на/у вівці́ на/у ві́вцях wołacz вівце́ ві́вці - przykłady:
- składnia:
- kolokacje:
- synonimy:
- (1.1-2) ове́чка, ягни́ця
- antonimy:
- hiperonimy:
- (1.1) твари́на
- (1.2) люди́на
- hiponimy:
- holonimy:
- meronimy:
- wyrazy pokrewne:
- rzecz. овеча ż, овечка ż, овечечка ż, овечина ż, овечатина ż, овечатник m, вівчарня ż, вівчарювання n, вівчар m, вівчарик m, вівчарство n, вівчарка ż
- czas. вівчарити ndk., вівчарювати ndk.
- przym. овечий, вівчарський
- związki frazeologiczne:
- заблу́кана вівця́ / заблу́дла вівця́ / блу́дна вівця́ / приблу́дна вівця́ → zbłąkana owieczka • як вовки́ на вівцю́ / як голо́дні вовки́ на вівцю́ • як ци́ган у ві́вцях
- etymologia:
- prasł. *ovьca < praindoeur. *h₃ewis
- zob. owca
- uwagi:
- (1.1) zobacz też: Indeks:Ukraiński - Ssaki
- źródła:
- ↑ Kwestionariusz „nadsański” S. Hrabca w: Janusz A. Rieger, Atlas ukraińskich gwar nadsańskich, t. 1, Wydział „Artes Liberales” Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2017, ISBN 978-83-63636-64-7, s. 170.
- 1 2 Hasło „вівця́” w: Словники України online.
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.