чарівниця (język ukraiński)

transliteracja:

čarìvnicâ

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj żeński

(1.1) przest. czarownica

(1.2) przen. urocza, czarująca kobieta lub dziewczyna

odmiana:

przykłady:

(1.1) Добра або зла чарівниця. → Dobra albo zła czarownica.

(1.2) Ця чарівниця полонила його серце. → Ta ślicznotka podbiła jego serce.

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. чар m, чари lm, чароньки lm, чарування n, чарівливість ż, чарівність ż, чарівниченько m, чарівничка ż, чарівництво n, зачаровування n, зачарування n, зачарованість ż, очарування n, розчарування n, розчарованість ż

zdrobn. чарівниченька ż

forma męska чарівник m

czas. чарувати ndk., чаруватися ndk., зачаровувати ndk., зачаровуватися ndk., зачарувати dk., зачаруватися dk., очаровувати ndk., очаровуватися ndk., очарувати dk., очаруватися dk., розчаровувати ndk., розчаровуватися ndk., розчарувати dk., розчаруватися dk.

przym. чарівливий, чарівний, чаруючий, чарівничий, чарівницький, зачарований, розчарований

przysł. чарівливо, чарівно, зачаровано, розчаровано

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: