виселенець (język ukraiński)

transliteracja:

viselenecʹ

wymowa:

виселе́нець zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) wysiedleniec, wysiedlony

odmiana:

(1.1) ^[1]

 

przypadek	liczba pojedyncza	liczba mnoga
mianownik	виселе́нець	виселе́нці
dopełniacz	виселе́нця	виселе́нців
celownik	виселе́нцеві, виселе́нцю	виселе́нцям
biernik	виселе́нця	виселе́нців
narzędnik	виселе́нцем	виселе́нцями
miejscownik	на/у виселе́нцеві, виселе́нці, виселе́нцю	на/у виселе́нцях
wołacz	виселе́нцю	виселе́нці

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. село n, сільце n, селюк m, селючок m, селючка ż, сільчак m, селюх m, селюча n, селюцтво n, селянин m, селянка ż, селяночка ż, селянство n, селище n, селищанин m, селитьба ż, сельбище n, виселення n, виселок m, заселяння n, заселення n, заселеність ż, населяння n, населення n, населеність ż, насельник m, насельниця ż, оселяння n, оселення n, оселище n, оселя ż, оселька ż, оселенець m, оселець m, переселення n, переселенець m, переселенка ż, переселець m, поселяння n, поселення n, поселок m, поселенець m, поселенка ż, поселениця ż, поселянин m, посілля n, посілість ż, присілок m, присілочок m

forma żeńska виселенка ż

czas. селити ndk., селитися ndk., виселяти ndk., виселятися ndk., виселити dk., виселитися dk., заселяти ndk., заселятися ndk., заселювати ndk., заселюватися ndk., заселити dk., заселитися dk., населяти ndk., населятися ndk., населити dk., населитися dk., оселяти ndk., оселятися ndk., оселювати ndk., оселюватися ndk., оселити dk., оселитися dk., переселяти ndk., переселятися ndk., переселити dk., переселитися dk., поселяти ndk., поселятися ndk., поселити dk., поселитися dk.

przym. сільський, селюцький, селянський, селищний, селищанський, заселений, населений, переселенський, пересельський, поселенський

przysł. по-сільськи, по-сільському, по-селянськи, по-селянському

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: