абсолютно (język bułgarski)

transliteracja:
absolûtno
wymowa:
​
znaczenia:

przysłówek

(1.1) absolutnie
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
(1.1) напълно, съвършено, безусловно, съвсем
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. абсолют m, абсолютност ż, абсолютизъм m, абсолютизиране n
czas. абсолютизирам ndk./dk.
przym. абсолютен
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:

абсолютно (język rosyjski)

transliteracja:
absolûtno
wymowa:
IPA: [ɐpsɐˈlʲutnə], ​, ​
podział przy przenoszeniu wyrazu: аб•со•лю́т•но
znaczenia:

przysłówek

(1.1) absolutnie, bezwzględnie[1]
odmiana:
(1.1) абсолю́тно nieodm.
przykłady:
składnia:
kolokacje:
(1.1) абсолю́тно прав → ma absolutną rację[1]
synonimy:
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. абсолю́т m, абсолютизи́рование n, абсолютиза́ция ż, абсолюти́зм m, абсолюти́ст m, абсолю́тность ż
czas. абсолютизи́ровать dk./ndk., абсолютизи́роваться dk./ndk.
przym. абсолюти́стский, абсолю́тный
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:
  1. 1 2 Hasło „абсолютно” w: Jan Wawrzyńczyk, Nowy słownik rosyjsko-polski, polsko-rosyjski, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2022, ISBN 978-83-01-15252-9, s. 3.

абсолютно (język ukraiński)

transliteracja:
absolûtno
wymowa:
абсолю́тно абсолю́тно абсолю́тно zobacz zasady wymowy ukraińskiej
znaczenia:

przysłówek

(1.1) absolutnie[1], bezwzględnie, zupełnie[2]
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
(1.1) абсолю́тно чо́рне ті́ло → ciało doskonale czarne • абсолю́тно тверде́ ті́ло → bryła sztywna • абсолю́тно ти́хо • абсолю́тно пра́вильне рі́шення • абсолю́тно еласти́чний → doskonale elastyczny • абсолю́тно відве́рто → z całą szczerością • абсолю́тно го́лий → zupełnie nagi
synonimy:
(1.1) зовсім, повністю, найсуворіше, без скидок, без виннятку, від і до, до найменших дрібниць[3]
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. абсолют m, абсолютність ż, абсолютизування n, абсолютизованість ż, абсолютизація ż, абсолютизм m, абсолютист m, абсолютистка ż
czas. абсолютизувати, абсолютизуватися
przym. абсолютний, абсолютивний, абсолютизований, абсолютистський
przysł. абсолютизовано
związki frazeologiczne:
etymologia:
przysł. od ukr. абсолю́тний[1]
uwagi:
(1.1) W połączeniu z przymiotnikami „абсолютно” zapisuje się rozłącznie, np. „абсолю́тно сухи́й”.[4]
źródła:
  1. 1 2 Hasło „абсолю́тний” w: Зоряна Куньч, Універсальний словник української мови, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2007, ISBN 966-692-462-5, s. 10.
  2. ↑ Hasło „абсолютно” w: Stanisław Domagalski, Wielki słownik polsko-ukraiński ukraińsko-polski z rozszerzoną terminologią współczesnego biznesu, Wydawnictwo REA, Warszawa 2008, ISBN 978-83-7141-750-4, s. 920.
  3. ↑ Hasło „абсолю́тно” w: Олексій Сергійович Вусик, Словник синонімів української мови, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2012, ISBN 978-966-10-2353-5, s. 8.
  4. ↑ Hasła абсолю́тно випадко́вий, абсолю́тно незмі́нний, абсолю́тно неціка́вий, абсолю́тно прозо́рий, абсолю́тно спокі́йний, абсолю́тно сухи́й, абсолю́тно чи́стий w: Тетяна Костянтинівна Співак, Олена Олександрівна Якименко, Словник-довідник сучасної української мови. Разом. Окремо. Через дефіс, Wydawnictwo «Весна», Charków 2009, ISBN 978-966-2192-52-0, s. 7.
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.