втаємничити (język ukraiński)
- transliteracja:
- vtaêmničiti
- wymowa:
-
- znaczenia:
czasownik przechodni dokonany (ndk. втаємничувати)
- (1.1) wtajemniczyć[1]
- odmiana:
- (1.1) [2]
bezokolicznik втаємни́чити liczba pojedyncza liczba mnoga tryb rozkazujący 1 os. втаємни́чмо 2 os. втаємни́ч втаємни́чте czas przyszły 1 os. втаємни́чу втаємни́чимо, втаємни́чим 2 os. втаємни́чиш втаємни́чите 3 os. втаємни́чить втаємни́чать czas przeszły m втаємни́чив втаємни́чили ż втаємни́чила n втаємни́чило imiesłów
przymiotnikowy
przeszłyimiesłów
przymiotnikowy
biernyвтаємни́чений forma
bezosobowaвтаємни́чено imiesłów
przysłówkowy
uprzedniвтаємни́чивши - przykłady:
- składnia:
- kolokacje:
- synonimy:
- (1.1) утаємничити
- antonimy:
- hiperonimy:
- hiponimy:
- holonimy:
- meronimy:
- wyrazy pokrewne:
- rzecz. таїння n, таїна ż, таїнство n, тайна ż, тайнощі lm, тайник m, таємниця ż, таємничість ż, таємність ż, потаємність ż, потайливість ż, потайник m, потайничок m, утаювання n, утаєння n, утаювач m, утаювачка ż, утаємничення n, втаювання n, втаєння n, втаємничення n
- czas. таїти ndk., таїтися ndk., потаїти dk., потаїтися dk., утаювати ndk., утаюватися ndk., утаїти dk., утаїтися dk., утаємничувати ndk., утаємничуватися ndk., утаємничити dk., втаювати ndk., втаюватися ndk., втаїти dk., втаїтися dk., втаємничувати ndk., втаємничуватися ndk.
- przym. тайний, таємничий, таємний, потаємний, потаєний, потайливий, потайний
- przysł. тайно, тайком, тайкома, таємниче, таємничо, таємно, потаємно, потаємне, потаємки, потаємці, потаєнці, потай, потайно, потайком, потайки, потайці, спотайна, спотайня, спотання
- związki frazeologiczne:
- etymologia:
- uwagi:
- źródła:
- ↑ Hasło „втаємни́чити” w: Словник польсько-український українсько-польський, Видавництво Глорія, Kijów 2015, ISBN 978-617-536-161-0, s. 654.
- ↑
Hasło „втаємни́чити” w: Словники України online.
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.