ворогувати
Ukrainian
Etymology
From во́рог (vóroh) + -ува́ти (-uváty). Compare Belarusian варагава́ць (varahavácʹ), Russian враждова́ть (vraždovátʹ).
Pronunciation
- IPA(key): [wɔrɔɦʊˈʋate]
Verb
ворогува́ти • (vorohuváty) impf
- (intransitive) to feud, to be at daggers drawn, to be at loggerheads
- Synonym: конфліктува́ти impf (konfliktuváty)
Conjugation
Conjugation of ворогува́ти, ворогува́ть (class 2a, imperfective, intransitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ворогува́ти, ворогува́ть vorohuváty, vorohuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | ворогу́ючий vorohújučyj |
— |
passive | — | — |
adverbial | ворогу́ючи vorohújučy |
ворогува́вши vorohuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
ворогу́ю vorohúju |
бу́ду ворогува́ти, бу́ду ворогува́ть, ворогува́тиму búdu vorohuváty, búdu vorohuvátʹ, vorohuvátymu |
2nd singular ти |
ворогу́єш vorohúješ |
бу́деш ворогува́ти, бу́деш ворогува́ть, ворогува́тимеш búdeš vorohuváty, búdeš vorohuvátʹ, vorohuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
ворогу́є vorohúje |
бу́де ворогува́ти, бу́де ворогува́ть, ворогува́тиме búde vorohuváty, búde vorohuvátʹ, vorohuvátyme |
1st plural ми |
ворогу́єм, ворогу́ємо vorohújem, vorohújemo |
бу́демо ворогува́ти, бу́демо ворогува́ть, ворогува́тимемо, ворогува́тимем búdemo vorohuváty, búdemo vorohuvátʹ, vorohuvátymemo, vorohuvátymem |
2nd plural ви |
ворогу́єте vorohújete |
бу́дете ворогува́ти, бу́дете ворогува́ть, ворогува́тимете búdete vorohuváty, búdete vorohuvátʹ, vorohuvátymete |
3rd plural вони |
ворогу́ють vorohújutʹ |
бу́дуть ворогува́ти, бу́дуть ворогува́ть, ворогува́тимуть búdutʹ vorohuváty, búdutʹ vorohuvátʹ, vorohuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | ворогу́ймо vorohújmo |
second-person | ворогу́й vorohúj |
ворогу́йте vorohújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
ворогува́в vorohuváv |
ворогува́ли vorohuvály |
feminine я / ти / вона |
ворогува́ла vorohuvála | |
neuter воно |
ворогува́ло vorohuválo |
Derived terms
- ворогува́ння n (vorohuvánnja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ворогувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “ворогувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “ворогувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “ворогувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “ворогувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “ворогувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “ворогувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.