вербувати
Ukrainian
Etymology
Borrowed from Polish werbować, from German werben. With -увати (-uvaty) suffix. Compare Russian вербова́ть (verbovátʹ), Belarusian вербава́ць (vjerbavácʹ).
Pronunciation
- IPA(key): [ʋerbʊˈʋate]
Verb
вербува́ти • (verbuváty) impf
- (transitive) to recruit, to enlist, to enrol
- Synonym: (rare) завербо́вувати impf (zaverbóvuvaty)
Conjugation
Conjugation of вербува́ти, вербува́ть (class 2a, imperfective, transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | вербува́ти, вербува́ть verbuváty, verbuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | вербо́ваний verbóvanyj impersonal: вербо́вано verbóvano |
adverbial | вербу́ючи verbújučy |
вербува́вши verbuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
вербу́ю verbúju |
бу́ду вербува́ти, бу́ду вербува́ть, вербува́тиму búdu verbuváty, búdu verbuvátʹ, verbuvátymu |
2nd singular ти |
вербу́єш verbúješ |
бу́деш вербува́ти, бу́деш вербува́ть, вербува́тимеш búdeš verbuváty, búdeš verbuvátʹ, verbuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
вербу́є verbúje |
бу́де вербува́ти, бу́де вербува́ть, вербува́тиме búde verbuváty, búde verbuvátʹ, verbuvátyme |
1st plural ми |
вербу́єм, вербу́ємо verbújem, verbújemo |
бу́демо вербува́ти, бу́демо вербува́ть, вербува́тимемо, вербува́тимем búdemo verbuváty, búdemo verbuvátʹ, verbuvátymemo, verbuvátymem |
2nd plural ви |
вербу́єте verbújete |
бу́дете вербува́ти, бу́дете вербува́ть, вербува́тимете búdete verbuváty, búdete verbuvátʹ, verbuvátymete |
3rd plural вони |
вербу́ють verbújutʹ |
бу́дуть вербува́ти, бу́дуть вербува́ть, вербува́тимуть búdutʹ verbuváty, búdutʹ verbuvátʹ, verbuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | вербу́ймо verbújmo |
second-person | вербу́й verbúj |
вербу́йте verbújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
вербува́в verbuváv |
вербува́ли verbuvály |
feminine я / ти / вона |
вербува́ла verbuvála | |
neuter воно |
вербува́ло verbuválo |
Derived terms
- вербува́льний (verbuválʹnyj)
- вербува́льник m (verbuválʹnyk), вербува́льниця f (verbuválʹnycja)
- вербува́ння n (verbuvánnja)
- вербува́тися impf (verbuvátysja)
Prefixed verbs
- завербо́вувати impf (zaverbóvuvaty), завербува́ти pf (zaverbuváty)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вербувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “вербувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “вербувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “вербувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “вербувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.