одиночник (język ukraiński)
.jpg.webp)
одино́чник (1.1)
- transliteracja:
- odinočnik
- wymowa:
-
- znaczenia:
rzeczownik, rodzaj męski
- (1.1) pot. sport. solista
- odmiana:
- przykłady:
- składnia:
- kolokacje:
- synonimy:
- antonimy:
- hiperonimy:
- hiponimy:
- holonimy:
- meronimy:
- wyrazy pokrewne:
- rzecz. одиниця ż, одиничка ż, одиничність ż, однина ż, одність ż, одинарник m, однаковість ż, одинак m, одиначок m, одиначка ż, одинець m, одинчик m, одиночка m ż, одинокість ż, одиноцтво n
- forma żeńska одиночниця ż
- przym. один, одиничний, одинарний, однакий, однаковий, однаковісінький, одненький, однісінький, одніський, одиночний, одинокий
- przysł. однако, однаково, однаковісінько, одиноко
- licz. один
- zaim. один
- tem. słow. одно-
- związki frazeologiczne:
- etymologia:
- uwagi:
- źródła:
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.