копитник (język ukraiński)

копитник (1.1)

transliteracja:

kopitnik

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) gw. bot. Asarum europaeum L.^[1][2], kopytnik pospolity

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) копитня́к європе́йський, gw. копито кінське, підлистень, врагута, волосняк, карачник, копита кінські, копитці, копитень, копитки, кописник, копитан, копитель, копитень звичайний, копитень кінський, копитець, копитин, копитиця, копитниця, копиток, копитняк, коптик, ладанка, підгорішник, підкопитник, підолишник, підлесник, підлужник, подолежник лісний, покітник, скопитця, стародуб

antonimy:

hiperonimy:

(1.1) росли́на

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: