диписник (język ukraiński)

диписник (1.1)

transliteracja:

dipisnik

wymowa:

zobacz zasady wymowy ukraińskiej

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) gw. bot. Ononis arvensis L.^[1][2], wilżyna bezbronna

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) вовчу́г польови́й, gw. вовчак, вовчак вонючий, вовчуг, вонючка, геморойник, парзілля, смердюх, бичача трава, бичачий корінь, бояр-зілля, буркун луговий, вовчук, вовцюг, вовк, вовки, вовчек вонючий, вовчич, вовчижник, вовчик, вовчина, вовчинець, вовчівник, вовчка, вовчуган, вовчужник, вовчух вонючий, дівсиняк, зелевиця, ожиж, остудник, плугодережка, стальник, трава бичача, трава вовча, трава волова, хвіст лисий, хелишник, шерестун

antonimy:

hiperonimy:

(1.1) росли́на

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: