послідовник
Ukrainian
Pronunciation
- IPA(key): [pɔsʲlʲiˈdɔu̯nek]
Audio (file)
Noun
послідо́вник • (poslidóvnyk) m pers (genitive послідо́вника, nominative plural послідо́вники, genitive plural послідо́вників, feminine послідо́вниця)
Declension
Declension of послідо́вник (pers velar masc-form accent-a)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | послідо́вник poslidóvnyk |
послідо́вники poslidóvnyky |
genitive | послідо́вника poslidóvnyka |
послідо́вників poslidóvnykiv |
dative | послідо́вникові, послідо́внику poslidóvnykovi, poslidóvnyku |
послідо́вникам poslidóvnykam |
accusative | послідо́вника poslidóvnyka |
послідо́вників poslidóvnykiv |
instrumental | послідо́вником poslidóvnykom |
послідо́вниками poslidóvnykamy |
locative | послідо́вникові, послідо́внику poslidóvnykovi, poslidóvnyku |
послідо́вниках poslidóvnykax |
vocative | послідо́внику poslidóvnyku |
послідо́вники poslidóvnyky |
References
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “послідовник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.