посвідчення
Ukrainian
Etymology
From посві́дчити (posvídčyty) + -ення (-ennja).
Pronunciation
- IPA(key): [pɔsʲˈʋʲid͡ʒt͡ʃenʲːɐ]
Audio (file)
Noun
посві́дчення • (posvídčennja) n inan (genitive посві́дчення, nominative plural посві́дчення, genitive plural посві́дчень)
- licence, license, permit, official document or certificate
- Synonym: сертифіка́т m (sertyfikát, “certificate”)
Declension
Declension of посві́дчення (inan neut in -ja accent-a)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | посві́дчення posvídčennja |
посві́дчення posvídčennja |
| genitive | посві́дчення posvídčennja |
посві́дчень posvídčenʹ |
| dative | посві́дченню posvídčennju |
посві́дченням posvídčennjam |
| accusative | посві́дчення posvídčennja |
посві́дчення posvídčennja |
| instrumental | посві́дченням posvídčennjam |
посві́дченнями posvídčennjamy |
| locative | посві́дченні, посві́дченню posvídčenni, posvídčennju |
посві́дченнях posvídčennjax |
| vocative | посві́дчення posvídčennja |
посві́дчення posvídčennja |
Further reading
- “посві́дчення”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “посві́дчення”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
- “посві́дчення”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.