офіцер

Ukrainian

Etymology

Indirect borrowing through Polish oficer and Russian офицер (oficer), from German Offizier, from French officier, from Old French officer, from Late Latin officiarius (official), from Latin officium (office) + -ārius (-er). Cognate with Belarusian афіцэр (aficer), Czech oficír, Slovak oficier, Upper Sorbian oficěr.[1]

Pronunciation

  • IPA(key): [ɔfʲiˈt͡sɛr]
  • (file)

Noun

офіце́р • (oficér) m pers (genitive офіце́ра, nominative plural офіце́ри, genitive plural офіце́рів, relational adjective офіце́рський)

  1. (military) officer
    вахтовий офіцерvaxtovyj oficerwatch officer
    кадровий офіцерkadrovyj oficerregular officer
    старший офіцерstaršyj oficersenior officer
    стройовий офіцерstrojovyj oficerline officer
    офіцер зв’язкуoficer zvʺjazkuliaison officer
    штаб-офіцерštab-oficerfield officer
    офіцер запасуoficer zapasureserve officer
    офіцер розвідкиoficer rozvidkyintelligence officer

Declension

Derived terms

  • офіце́рик m (oficéryk)
  • офіце́рство n (oficérstvo)
  • офіце́рша f (oficérša)
  • офіцерня́ f (oficernjá)
  • у́нтер-офіце́р m (únter-oficér)

References

  1. Melnychuk, O. S., editor (1982–2012), “офіцер”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka

Further reading

This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.