відлік

Deverbal from відлічи́ти (vidličýty).

• IPA^(key): [ˈʋʲidʲlʲik]

ві́длік • (vídlik) m inan (genitive ві́дліку, uncountable, relational adjective відліко́вий)

1. count, counting (act of enumerating or tallying)

• зворо́тний ві́длік m (zvorótnyj vídlik)

• відлі́чувати impf (vidlíčuvaty), відлічи́ти pf (vidličýty)

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відлік”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “відлік”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “відлік”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “відлік”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “відлік”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)